Підтримати

Рівність: добірка робіт українських авторок та авторів

AntigonStaff

«Поцілунок в око», 2019

Утопія почуттів виражена в лесбійській драмі, що показує складне автоагресивне ставлення дівчат до самих себе, а відповідно і до їхнього кохання. Шалена пристрасть до сексу та «нелюдських» стосунків — вони зіткнулися з головним нещастям, а саме з міфом про кохання, який вони самі собі створили. Трейлер розповідає про двох «загублених» у житті дівчат, які випадково зустрічаються вранці на звалищі, й після приємно проведеного часу разом розуміють, що хочуть стати коханцями. Проте перед цим одна з незнайомок пропонує й вмовляє іншу знятися в цікавій зйомці у стилі снаф з начебто обраним сюжетом від їхніх швидких та нестримних почуттів. Жорстоко й раптово настає момент неповернення, де одна з них повинна заплатити велику ціну за власну свободу, а інша побачить свою справжню любов, яка перетворюється в ненависть. Це все сталося від поцілунків в очі.

Подивитися відео можна за посиланням.

Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019
Стоп-кадр з відео AntigonStaff, «Поцілунок в око», 2019

Віктор Бакін

«Діма», серія Doubles, 2021

Случайные вопросы.

Насколько тебя беспокоит пирсинг в моем правом ухе? Готов ли ты отвечать гендерным нормам, если они идут вразрез с твоим настоящим Я? Видимость или незаметность? Заслуживают ли физической расправы мужчина и женщина за проявление на публике своей привязанности? Ненавидит господь или ненавидит церковь? Искоренима ли нетерпимость? Как навсегда отменить использование в одном предложении слов «ценности» и «традиционные»? Не лучше ли снять с себя все ярлыки и сделать каминг-аут как human being?

Это только несколько вопросов — верхушка айсберга. Некоторые из них с ответами, некоторые пока без. На другие, скорее всего, невозможно ответить.

В своей фото практике я имею дело с людьми разных взглядов и направлений, людьми знакомыми и чужими. И хотя я понимаю, что некоторая часть из них может относить себя к ЛГБТ-сообществу, я никогда не ставлю своей целью обозначить и повесить ярлыки. Для меня это в первую очередь человек — human being. Для меня важно начинать именно с этого первого уровня.

Ян Бачинський

Фрагмент фільму «Товариство Секта», сцена «Література». Львів, 2020 

Група друзів диваків живуть в спільному просторі. Їхньою повсякденністю є аудіальні галюцинації, що є посланнями з майбутнього, в якому настала квір утопія. Кожне послання описує прийдешнє з точки зору різних діяльностей: література, біохімія, політика, материнство, релігія і т.д.

Анатолій Бєлов

Автопортрет із серії «Інтимний щоденник»

Автопортрет из серии «Интимный дневник» с носом-мордой и часть слов песни «Людской Подобы» — «Гей-утопия».

Міша Букша

Pleasure 4, 2018

Проєкт Primitive People, розпочатий 2018 року в роздумах про соціальні норми та етику, стосується не лише тем пов’язаних зі сексуальністю. Ключовою думкою, яка зображена у творах, є бажання проаналізувати поняття свободи та відсутності жорстких рамок у людських відносинах. Впевнений, що до появи мови людство було вільним від стереотипів та упереджень.

Вікторія Довгадзе

Odna vnoči u temnim parku, 2020

I/

Вхід

Перед вами постає відомий сюжет або ж навіть пережитий досвід.

Молода дівчина повертається додому пізно ввечері крізь темний парк.

Яким видасться її шлях?

Насамперед нам слід зрозуміти, що «…сексуальні сцени у [s]exploitation movies не можуть закінчитися щасливо».

Тіло постає елементом публічного покарання та бажання: таким, що зазнає маніпуляцій та утворень нових сенсів.

Це робота з тим, що в кіно називають «словниковим запасом» та «кодами» відповідних фільмів. Це також шана класикам стилю giallo all’italiana та [s]exploitation movies. Це — виправа до символічної фотографічної мови, що складається з фігур та образів; мова, конкретна граматика якої полягає у встановленні зв’язків між елементами, що апріорі є окремими, а доволі часто і суперечливими.

Відзняті мною кадри — це пошук ідилічної взаємодії тоді і тепер; розкриття зв’язку між тілом та ідентичністю, смертю та сексуальністю.

Як і у фільмах про експлуатацію я певною мірою зображаю насильство та сексуальність, щоб задовольнити попит глядачів.

Я приховую обличчя вбивці, завуальовую гендер.

Словом, усі ми знаємо, що трапляється, коли червоне світло з’являється на екрані.

Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет
Серія І/∞ «Odna vnoči u temnim parku»(Із майбутнього циклу «Кіл ор ту бі кілд»)Робота створена за участі Дарії Санькова та Аніти Немет

Катерина Єрмолаєва

Мне всегда нравилась грань между женским и мужским. Люблю играть с ней, создавать провокативные образы. Это в какой-то мере поиск и высвобождение себя.

Фото: Ігор Македон

Богдан Мороз 

«Я твоя идеальная женщина», 2019 

Основа песни «Я твоя идеальная женщина» была положена в офисе. Тогда менеджерка произнесла слова: «Мне за 30, я уже не малолетка и еще не старуха — я идеальная женщина!». Я сразу напел мотив, и попросил записать Надю Болдонову, которая сидела рядом, партию с шепотом «ты моя идеальная женщина». На следующий день я спел эту песню на своем концерте в Closer под названием «У меня в животе», и с тех пор эта песня стала хитом.

Аніта Немет

My queery nature, 2016-2019 — продовжується.  

(Татуювання на лівій частині мого тіла). 

Татуювання як медіум міцно вписалося в мою художню практику з 2016 року, адже саме в цей час я вирішила, що моє тіло — це також медіум з великою кількістю опцій. Це і виставковий простір, і політичний символ, на якому я розміщую свою історію, позицію, прискіпливо розглядаю його зміни, доповнюю. Кольорові цятки були створені у співпраці з Дмитром Чуприном, який, власне, наносив їх там, де я не можу дістати. Це така своєрідна інтервенція в простір між стереотипом про виразне і символічне татуювання і природу шкіри, виникнення на ній різних не завжди передбачуваних плям і цяток. Квірна шкіра стає кольорова, маніфестує різнобарв’я ідентичностей. Її можна угледіти тільки уважно придивившись, її не завжди видно.

Фото: Аніта Немет
Фото: Аніта Немет
Фото: Аніта Немет
Фото: Аніта Немет
Фото: Аніта Немет

Оксана Казьміна

«Мутування. Ані Казка, Ані Мюзикл»

Это видео работает с разными аспектами того, как тело, включенное в разные, зачастую репрессивные, настройки системы, может от них увиливать. Также это работа о том, как фантазия способна пробудить эмпатию, а значит — новые стратегии сожительства людей с людьми, нелюдьми и самими собой.

Участницы видео: Катя Либкинд, Ксеня Кропоткина, Валентина Петрова, Марина Усманова, Василий Ткаченко, Фриц фон Кляйн, Марина Габа/Sequin Lalaguna , Оксана Казьмина, Наталка Дяченко.

Антон Карюк

«Концерт № 1 для фортепіано з оркестром сі-бемоль мінор»

Робота «Концерт № 1 для фортепіано з оркестром сі-бемоль мінор» є символічним «гімном» абсурдної ситуації в Україні з боротьбою за права людини і зокрема дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Відео складається з дев’яти відрізків інтерв’ю та публічних виступів політиків, активістів і наукових співробітників, які пропагують ультраконсервативний шлях розвитку сучасної України на тлі загального прагнення до європейських цінностей, використовуючи мову ненависті й абсурдні заяви. Трагічності додає значимість державних постів, які займають герої, видаючи свої особисті переконання за громадську думку.

Kinder Limo

 Rainbow, 2021

Сингл Rainbow — дуже несподівана робота у моїй творчості. В основному я пишу життєстверджуючу, вивільняючу музику про сексуальність, гендерну ідентичність, права людини та маргіналізовані досвіди з веселими попбіточками та грайливими сінтами. Ті, хто слухали мої старі лоу-файні демки на саундклауді, точно не очікували подібного. 

Зимою у мене нарешті вистачило ресурсів випустити перший сингл. Вийшов похмурий експерементальний дарк емо-реп в готичних візуалах. Звідки такий контраст? Теж дивуюся, але відповідь лежить на поверхні. 

По-перше, я пишу музику про свої досвіди. Останній рік мені було дуже тяжко. Мене вигнали з університету за сексуальну та гендерні ідентичності, який я дуже любили. Я закінчили дуже тяжкі стосунки, довжиною в 3 роки. Вона була моїм першим в житті свідомим квір-коханням. Почався карантин і я втратили свій основний дохід та пішли з проєкту, в який вкладали дуже багато часу та сил. Мене почали переслідувати депресивні епізоди, панічні атаки та проблеми з тривожністю. 

Мої дні стали як один. У мене ледве виходило вставати з ліжка, щоб поїсти чи помитися. Не зважаючи на всі складнощі, я продовжували видавлювати з себе арт. Музика та творчість — єдине, що лишилося зі мною. Rainbow написалося одного дощового, схожого на всі інші дня, коли емоції вирвалися і знайшли притулок у чистому біті та речетативі. Переважно я життєрадісна та впевнена в собі людина, але я теж, як виявилося, вмію і злитися, і сумувати. Так, дозволити собі посумувати та екологічно виразити злість — це нове лакшері. Тож пісня про те, що незважаючи на всі складнощі, у мене виходить далі пробувати, не здаватися, продовжувати писати і бачити веселку навіть після найгіршої зливи. 

По-друге, я існую поза жанрами. Мій гендер і жанр поза рамками, до яких всі звикли. Я готую до випуску дуже різножанрові пісні в найближчому майбутньому. В демках висить рок-н-рольчик у стилі 1960-х, феміністичний хіп-хоп типу Ashnikko та Princess Nokia, пісні з гіперпопним звучанням, та інше. Єдина жанрова рамка, в яку може вписатися моя музика — це [notes title=”гіперпоп” description=”постжанр, який об’єднує артистів ідейно, а не за звучанням”]. І хоч типове гіперпопне звучання — це заавтотюнений гіперболізований попсаунд типу Sugarcrush, це не пропускний талончик у цей постжанр. У гіперпопі визначною є активістська позиція та приналежність до квір-ком‘юніті, а звучання різниться від артиста до артиста.

В моїх демках висить багато різнопланових пісень. Тож схрещую пальці, щоб у мене вистачало ресурсів випускати мою музику в світ чимшвидше, бо матеріалу вже назбиралося.

Аліна Клейтман

«Ответственность: стыд, страх и гордость», 2017

Дівчина пародіює маскарад — у такий спосіб вона хоче показати, як люди «приміряють» очікування інших на себе. Цей костюм їй вже більше не підходить, тож тепер нарешті вона може бути собою. Некрасива й незграбна, мотлох лише спотворює образ, але їй більше немає що одягнути. Вона продовжує йти, борючись зі своїм соромом. Сумки з дешевого магазину символізують її мізерні можливості — як фінансові, так і моральні. У сумках її цілі, побажання та мрії — все те, що так важко, але важливо нести. З великими зусиллями вона несе їх у невизначеність. Попереду її ніхто не чекає, вона продовжує йти сама, долаючи свій страх. Вона йде, бо не може залишитися. Вона більше ніколи не буде повторювати своїх помилок. Pride.

Аліна Копиця

«Шибари на радуге», вышитый текстиль 118 x 103 см, 2020⁠⁠

Для текстильного коллажа «Шибари на радуге» я использовала фото, которые были размешены в открытых Instagram-аккаунтах людей, увлекающихся  искусством связывания.

Євген Коршунов

«Головна фортеця Січі», 2020

Фильм «Главная крепость Сечи» был создан мною в 2020 году во время резиденции Coming out of Isolation 2.0. Это короткометражный игровой фильм. По сути он является показом костюмов кутюрье Михаила Коптева (на казацкую тематику), также важной составляющей является музыка Богдана Мороза, созданная для фильма на основе казацких песен. Основной посыл фильма в том, что доступ к нашему культурному и историческому наследию могут иметь все украинцы вне зависимости от гендера и сексуальной ориентации. А не только кучка «самоизбранных элитариев» или «патентованных» патриотов. Фильм вызвал много противоречий и дискуссий, что важно, я думаю. Кто-то показал свои гомофобные зубки, призывая устраивать расправу над людьми из-за фото в интернете, кто-то наоборот — максимизировал свою позицию жертвы, а кто-то выпячивал свои «экспертные» снобские взгляды на то, какими должны быть ЛГБТ-люди и фильмы о них. Мне как художнику интересно делать работы про таких людей, как Миша Коптев — настоящих борцов за личную свободу, убеждения и против серости вокруг. Мне не близок этот нередко используемый виктимный (часто клишированно идеализированный) образ ЛГБТ+ людей, и эта нарочитая тяга героев к нормализации. Я выбрал путь юмора и гротеска в своем произведении, которое лежит в общем поле моей художественной практики. Создавая эту работу, я был честен с собой как художник, что меня тоже радует.

Катерина Лисовенко

«Пропаганда світу моєї мрії / Монументальна пропаганда світу моєї мрії»

Ця акція та вуличні роботи є результатом моїх роздумів щодо утопії (мене лякає тотальність і аполітичність, які наче необхідні для сталої утопії, але у Р. Барта я знайшла роздуми про утопію, що можлива завдяки постійному збільшенню відмінностей: кількість відмінностей стає такою великою, що конфлікт у суспільстві буде неможливим; утопія може створюватись через різноманітність візій і бажань). М. Фуко пише про дисциплінарний характер створення більшості сучасної архітектури і простору, дії у такому просторі наперед визначені і легко контролюються, я ж думаю про можливість існування публічного простору, сформованого завдяки спільним або індивідуальним діям та ініціативам, і такого, що уможливлює подібні дії, що теж повпливало на характер і форму акції. 

У стародавньому Римі живопис використовувався як зброя. Після перемог малювалися тріумфальні картини, які урочисто проносились вулицями і встановлювалися у помітних місцях, щоб надихнути юнаків вступити до армії. Живопис з тих часів приймав багато різноманітних форм ангажованості, і я хочу наразі зробити його власним інструментом і мовою для пропаганди світу своєї мрії, та запрошую усіх бажаючих долучитися до нашої невеличкої ходи вулицями міста, доєднати ваші мрії про спільний світ до моєї і разом формувати й перевизначати спільний простір. 

Роман Пятковка

Фото з проєкту «Сука любовь», 1985

Этот проект впервые в Советском Союзе (Советской Украине) исследует лесбийские отношения, полностью табуированные в то непростое время. Это история отношений двух любящих друг друга девушек в контексте осознания того, что секс и насилие отражают жизнь человека в обществе, которое влияет на него тем или иным образом. И экзистенциальные переживания, связанные с этими темами.

Антон Шебетко

«Скала Лебединое крыло», из проекта «Симеиз», шелкография

Работа из нового проекта, посвященного андеграундному гей-курорту, расположенному в Симеизе в Крыму. Курорт стихийно самоорганизовался ещё в Советском Союзе, когда геи начали приезжать на дикий нудистский пляж в Симеизе, расположенный у подножья скалы Лебединое крыло. До аннексии Крыма в Симеиз ежегодно приезжало около 4 тысяч человек — в основном из Украины, Беларуси и России. Эта работа из нового проекта, посвященного этому андеграундному гей-курорту в Симеизе. Она из серии, которая является частью большего проекта и инсталляции.