Комікс давно перестав сприйматися як поверховий та «спрощений» вид мистецтва, який має розважати та викликати сміх. Коміксами все частіше називають серію малюнків з текстовим супроводом, які графічно розповідають певну історію. Тенденції останніх років демонструють, що часто ці історії можуть бути серйозними, суспільно важливими та трагічними.
Цьогоріч Музей Голодомору разом із художницею Кристиною Хара створив комікси, розповівши шість спогадів свідків Голодомору через малюнки. Комікси є цифровими та включені до історично-туристичного мобільного додатку Track Holodomor History, який розказує долю місць та будівель Києва під час Голодомору.
«Ідея з коміксами виникла абсолютно спонтанно. Коли ми з командою розпочали працювати над наповненням додатку та підбирати спогади киян про Голодомор, то зрозуміли, що надзвичайно важливою є подача цього матеріалу, — коментує керівник проєкту Курганська Ірина. — Мобільний додаток — це новий, сучасний підхід до подачі історії, тож і самі спогади мають бути представлен по-новому, а не як відео або текст.
Є ще один важливий момент. Ці спогади дуже непрості. Працівники музею звикли щодня працювати зі згадками про вбитих голодом, страждання людей, зруйновані долі. Це наше минуле і наша історія. Але ми розуміємо, що якщо ми хочемо говорити про Голодомор для широкої аудиторії, то не кожен зможе довго витримати потік такої інформації. Тому комікс — це, з одного боку, спосіб художніми методами „ошукати“ свідомість, метафорично передати страшні події так, щоб ці малюнки можна було показати навіть дітям, на відміну від документальних фото. Але з іншого боку, влучні метафори можуть приголомшувати не менше, ніж документальні факти. Наприклад, мій улюблений малюнок стосується спогаду, як голодні селяни в місті прагнули обміняти речі ручної роботи на їжу. І зображення чоловіка, який простягає вишиванку та отримує відмову у відповідь, у той час як ми розуміємо, що, можливо, це його останній шанс вижити, зчитується миттєво і вражає сильніше, аніж деперсоналізований спогад».
В основу коміксів лягло шість історій киян про Голодомор, який вони бачили на власні очі. У них йдеться про пайки, карткову систему, черги за продуктами, жахливий емоційний стан киян, наплив селян до міста у пошуках їжі та масові смерті від голоду.
Також музей запустив краудфандингову платформу «Зерна правди», в якій закладено філософію вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
*Комікси доступні українською та англійською мовою в безкоштовному
мобільному додатку Track Holodomor History,
який можна завантажити в AppStore i GooglePlay.
Караваєві бані
Мала Житомирська
Нижній і Верхній вал
Панківська
Прорізна
Студентська їдальня на Леонтовича
