Накрити на стіл: що пропонують українські художники та художниці

Ідучи на ринок за продуктами, варто згадати проєкт Жанни Кадирової «Маркет», в якому вона привносить на ярмарку мистецтва елемент справжнього ринку: кожен «фрукт» можна було зважити й купити на місці: 

Далі за маршрутом ми йдемо в супермаркет, щоб докупити дрібниці:

Вино та інший алкоголь, риба часто супроводжують застілля:

Святкують по-різному, але Новий рік без шампанського — не Новий рік. Борис Михайлов, Олег Тістол, Сергій Попов використовували у своїх роботах шампанське як безсумнівний атрибут радянського й пострадянського життя. Аліна Клейтман же звертається до їжі як до буденного й часом огидного заняття, яким людина може займатися у тому числі й вночі:

Взимку не вистачає фруктів, тож добре, що залишаються яблука з літа. Так ми згадали роботу Станіслава Туріни, виконану на фестивалі Brave!:

Нікіта Кадан зробив «сувенірні» тарілки з зображенням катувань, які чинить поліція над затриманими. Головне — не потрапити у відділок:

Влада Ралко також створила сервіз, з якого можна і їсти, для нещодавно відкритої виставки «Чому у Львові будуть художниці» у Львівському муніципальному мистецькому центрі:

Леся Хоменко на один зі своїх Днів народження зробила перформанс — святковий стіл, частиною якого вона стала й сама, символізуючи невід’ємність жіночої праці в облаштуванні застілля:

Буденні сюжети у своїх роботах використовує й живописець Юрій Пікуль: