З 22 травня 2019 року почала діяти оновлена постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток».
У постанові про пам’ятки культури встановили нові критерії визначення національних пам’яток місцевого і національного значення. У документі 2019 року, порівнюючи з постановою 2001 року, змінено два критерії, які розмивають формулювання законодавчого акту, що в подальшому спрощує способи маніпуляції на користь приватних осіб.
У документі 2001 року поняття пам’ятки визначали так: «Мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни». У новій постанові: «Мали значний вплив на розвиток культури країни». Чітке формулювання замінили розмитим «культура».
У постанові 2001 р. йшлося про споруди «безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей». У нинішній — про будівлі «безпосередньо пов’язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури». Що мають на увазі у «внеску у розвиток національної культури» не зрозуміло.
В Україні вже декілька років поспіль забудовники житлових або розважальних комплексів порушують постанову про архітектурні пам’ятки. Процес надання будівлі статусу культурно важливої обтяжується сімома бюрократичними колами пекла. Під загрозою знаходяться не лише замки, церкви або помістя на околицях селищ, а й масштабні інституції в центрі міста.
Джерело: LB.ua