Роботи художниці розповідають про історії, починаючи від спогадів про відродження Гарлемского ренесансу до суперечок з расистськими сусідами — їй 88 років і вона вона все ще має що сказати.
Рінголд позиціонує себе, як ораторку, письменницю і скульпторку.
Вона народилася в 1930 році в Нью-Йорку (Гарлем) і стала новаторкою у створенні клаптивого шиття, як об’єктів мистецтва. Роботи Фейт Рінгголд стирають кордон між «високим мистецтвом» і «ремеслом», об’єднуючи разом малюнок, шиття і сторітелінг.
Фото:Nicholas Moss/ARS, New York,« Американський народ # 15: приховує маленьких дітей», 1966.
У 1970-х Фейт виступила проти того, що всі учасники виставки в Школі образотворчих мистецтв були чоловіками. Вона оголосила, що якщо організатори не включать до складу виставки п’ятдесят відсотків жінок, почнеться «війна». Незабаром до Рінголд приєдналась критикиня Люсі Ліппард і виникла група впливу під назвою «Жінки-художниці бунтують» (Women Artist in Revolution, скорочено WAR — «війна»). Група висловлювала протест проти дискримінації жінок на щорічних експозиціях в Музеї Уітні.
Фото:ARS, New York/courtesy ACA Galleries, New York «Джазові історії: Мама може співати, тато може підірвати # 1: Хтось вкрав моє розбите серце», 2004.
Роботи Рінгголд знаходяться в постійній колекції численних музеїв, включаючи Музей Соломона Ґуґенгайма, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йоркський музей сучасного мистецтва та інших.
Фото:ARS, New York «Кровотеча прапора», 1997
Крім того, вона написала і проілюструвала сімнадцять дитячих книг.
Джерело: The Guardian