Останні півтора року Дем’єн Герст, усамітнившись у лондонській майстерні, працював над картинами. В інтерв’ю The Art Newspaper він розповів про свій новий масштабний проект:
Художник у своїй майстерні
«Одного дня я подумав: “Господи, цікаво, а чи вийде у мене написати просто цвітіння вишні?” Цей образ здавався мені дуже вульгарним. “Чорт, можливо, це провал?” — думав я. Тоді я цілеспрямовано прибирав гілки, додавав кольорів, і розуміння концепції поступово почало з’являтися. Картини виглядають як щось середнє між предметністю та абстракцією, мені це дуже подобається. У мене пішло досить багато часу на те, щоб домогтися такого ефекту.
Я пам’ятаю, як моя мама писала квітучі вишні в саду. Мені тоді було років п’ять чи шість. У неї була картина, на якій було цвітіння вишні, і я теж спробував намалювати їх; здається, тоді наївся фарби».
Художник у своїй майстерні
На питання, чому художник вирішив написати 90 картин, Герст відповідає:
«Я хочу написати стільки картин, щоб вичерпати для себе цю тему. Спочатку я писав нескінченні серії, а потім все трохи ускладнилося, і я вирішив, що було б непогано не доходити до 100. І головне — для мене це новизна — досягти певної точки і не створювати нічого більше.
«Фізична неможливість смерті у свідомості когось живого»
Ми спілкувалися з музеями в Парижі та Римі. Можливо, вони захочуть виставити щось у себе. У цьому все задоволення — нічого не робити з картинами, поки не закінчиш серію цілком. Час потрібний не тільки для того, щоб створити роботу, а й на те, щоб як слід обміркувати її. Не варто влаштовувати виставку, поки ви в неї не повірили».