У центрі сучасного мистецтва PinchukArtCentre 11 вересня 2020 року відкривається виставка «Крапка, лінія, можливості», де будуть представлені роботи художниць та художників з особливостями розвитку та авторів та авторок, які долучилися до висвітлення актуальних для українського суспільства проблем людей, що часто залишаються поза полем зору більшості.
Курують «Крапка, лінія, можливості» художниця Катя Бучацька та Ольга Шишлова — керівниця освітнього департаменту PinchukArtCentre і соціального проєкту «Майстерні можливостей», яка з 2013 року розробляє програми адаптації й соціалізації людей різного віку з особливостями розвитку (аутизм, синдром Дауна, розумова відсталість).
За словами кураторок проєкту: «Виставка присвячена історіям людей, які навчилися через мистецтво виражати себе. Ця виставка виросла з натхнення та сміливості нової групи художників, які раніше не мали публічного голосу, з людей, які віднайшли дружбу, пригоди й способи комунікації, яких вони гостро потребували».
Олексій Овдієнко, «Минуло декілька днів», 2020 р.
«Сам собі герой,
Сам собі чужий,
Вічно сам не свій,
Хто ж я такий?»
(Із журналу відвідувань психотерапевтичного кабінету, автор невідомий)
Коли я думаю про можливі проблеми людей з особливостями розвитку, перше, що спадає на думку — мої друзі й знайомі, які працюють на різних рівнях із питаннями адаптації своїх дітей і родичів у сучасному світі, адже їхні близькі не тільки особливі у своїх можливостях, а й «інакше» сприймають звичні для нас життєві цілі й цінності.
Марк Волков, без назви, 2020 р.
Наступне, про що мені йдеться, коли я думаю про людей з особливостями розвитку, — обмеження, які для когось мають тотальний характер, а для когось — практично відсутні. Можна довго просто говорити про умови й права для людей з особливостями розвитку, їхню інтеграцію в суспільство, про можливості, що суспільство має їм надавати. Як на мене, адаптація — найменше, що може запропонувати цивілізована спільнота людям з ОР, важливіше допомогти їм знаходити в обмеженнях, які ми створюємо, можливості для реалізації себе та своїх цілей, а ще більше — навчитися розуміти й поважати життєві цінності та особливості цих людей.
Ліворуч — відео Варвара Шишлова, «На морі», праворуч — Георгій Алавердов, «На чорному морі», 2020 р.
Повертаючись до проєкту «Крапка, лінія, можливості» хочеться зазначити важливу річ — нам варто не тільки створювати умови для реалізації потенціалу людей з особливостями розвитку, а і змінити свій підхід до сприйняття подібних заходів. Не ми надаємо їм можливість показати своє мистецтво, а вони надають можливість доторкнутися до їхнього дивного, незнайомого, закритого для нас світу.
«Лінією, що об’єднує роботи художників є тема особистості. Як бути прийнятим або прийнятою в суспільстві, наскільки далеко можна вийти у фантастичне й коли повертатися до реального? Чи варто ділитися своїми переживаннями з іншим і чи безпечно це? Де межі можливостей мого тіла? Це проєкт, що швидше ставить запитання, ніж відповідає на них», — розповідають про тему виставки її кураторки.
Павло Хоменко, Зброя з мультфільму Міядзакі «Принцеса Мононоке», 2020
Біографії художниць та художників з особливостями розвитку унікальні. Їхню творчість можна побачити тільки на заняттях арттерапією або в кабінетах психотерапії. Роботи не розглядаються арткритиками у звичному для нас контексті, а внутрішній світ неповторний та незрозумілий нам. Їхні фантазії народжені переживаннями, які нам важко зрозуміти. Творчість людей з особливостями, як і самі творці, відгороджена від наших реалій, її складно сприймати в межах соціальних надбудов, що віддавна присутні в нашому житті. Тому, як на мене, представлені роботи дають можливість не тільки спробувати зрозуміти неймовірно тонкий спосіб сприйняття дійсності художниками з особливостями розвитку, а й позбутися низки стереотипів.
Учасники проєкту:
Зображення: Максим Білоусов